Я у Марспорті без Хільди
Шрифт:
— Я ж сказала, що жартую.
— Їду, — сказав я втомлено.
— Але тепер з усіма до єдиного кредитами, — сказала вона пустотливим тоном.
— З усіма, — запевнив я.
Я перервав зв’язок, вийшов з кабіни і тепер нарешті відчув себе віль… віль…
Я почув своє ім’я.
— Максе! Максе! — Хтось біг до мене. — Рог Крінтон сказав мені, що я знайду тебе тут. Нарешті мама здорова, отже, я дістала спеціальний квиток на “Космоїд”. А для чого ці десять тисяч кредитів?
Я не обертався.
— Привіт, Хільдо!
А потім я обернувся й спромігся на найважчу річ, яку мені будь-коли вдавалося зробити за все моє нікчемне космострибне життя.
Я спромігся посміхнутися.
Поделиться с друзьями: